установка спутникового телевидения в Житомире и области       утилизация компьютеров в Житомире
  Цены и услуги
  Интернет:
  Контакты
  Компания
  Поддержка
 

Головнi типи сервiсiв Інтернет

Iнтернет - глобальна мережа, через яку і доступнi велетенськi iнформацiйнi ресурси.І ось, щоб успiшно працювати з цими ресурсами, потрiбно вмiти орiєнтуватися хоча б у головних доступних вам сервiсах, та вмiло використовувати їх для вирiшення конкретних завдань.

Електронна пошта (англiйською e-mail) і першим з Інтер- нет-сервiсiв, вiн є найбiльш розповсюджений та ефективний. Це - типовий сервiс вiдкладеного читання або off-line. Ви вiдсилаєте повiдомлення, зазвичай у виглядi простого тексту, адресат отримує його через деякий, можливо досить довгий, вiдрiзок часу та читає ваше повiдомлення тодi, коли йому завгодно. E-mail досить схожий на звичайну паперову пошту та має аналогiчнi якостi та вади. Наприклад, у звичайний лист ви маєте змогу вкласти фотокартку або пiдписати його, те ж i з електронним листом: у ньому ви можете переслати файл графiчної iнформацiї або свiй пiдпис. Паперовий лист може не дiстатися адресата, або прийти дуже запiзнившись, не виключено, що й електронний лист запiзниться. Звичайний лист і досить дешевий, електронна пошта теж найдешевший вид зв`язку.

Тож електронна пошта повторює якостi, такi як легкiсть використання, дешевизна, можливiсть пересилання нетекстової iнформацiї, можливiсть пiдписати або зашифрувати листа та вади, наприклад, негарантований час пересилання, можливiсть доступа до листа трєтiх осiб та iншi вади звичайної пошти. Але, у них є також суттєвi вiдмiнності. Наприклад, вартiсть листа дуже залежить вiд далини пересилання, ваги та типу, в електроннiй поштi такої залежностi немає, або вона є досить малою. Швидкiсть пересилання електронних листiв значно бiльша, анiж паперових та й мiнiмальний строк їх проходження значно менший. E-mail є унiверсальною - багато мереж в усьому свiтi, збудованих на самих рiзних принципах та протоколах, можуть обмiнюватися електронними листами з Інтернет, отримуючи доступ до його ресурсiв. Практично, усi сервiси Інтернет мають iнтерфейс з електронною поштою.Тому, за допомогою e-mail, ви маєте змогу отримувати левову частку iнформацiї Інтернету.

Другий за розповсюдженням сервiс - Інтернет-мережевi новини Usenet, або, як їх називають у росiйських мережах, телеконференцiї. Якщo електронна пошта працює за принципом вiд одного-одному, то мережевi новини передають повiдомлення вiд одного-усiм. Механiзм передачi кожного повiдомлення дещо збiгається з передачею чуток: кожен вузoл мережi, який дiзнався про щось нове (тобто отримав нове повiдомлення), передає новину усiм знайомим вузлам, тобто вузлам, з якими вiн обмiнюється новинами. Таким чином вiдiслане вами повiдомлення у короткий строк до- сяга? усiх користувачiв Usenet в усьому свiтi.При цьому, в обговореннi цiкавлячо? вас теми, може приймати участь багато людей,незалежно вiд того,де вони знаходяться.? ви ма?те змогу знайти цiкавих спiврозмов- никiв для оговорення самих незвичайних тем.Число користувачiв Usenet досить велике-за пiдрихунками UUUNET technologies,кiлькiсть новин,якi щоденно надходять на телеконференцi? перевищу? 1 мiльйон.

Новини подiленi на i?рархiчно организованi тематичнi групи.Нап- риклад,група новин comp використову?ться для усього,пов`язаного з комп`ютерами.У цiй групi ? пiдрiвень sys,призначений для обговорення рiзних комп`ютерних систем.Писати повiдомлення у телеконференцi? за- гального рiвня потрiбно лише англiйською,якщо ви бажа?те поспiлкувати- ся росiйською,то для цього ви ма?те змогу скористатися групами relcom i fido7 у Росi?.Починати роботу з однi?ю з груп телеконференцiй потрiбно з детального ознайомлення з правилами роботи з цi?ю гру- пою,якi вмiщуються на серверi людиною,що добровiльно взяла на себе функцi? координатора групи або модератора.Сьогоднi будь-який комп`ютер,повноцiнно пiд`?днаний до ?нтернет, ма? доступ до новин Usenet,але новинами навiть можна користуватись через електронну пош- ту,цей засiб дуже широко використову?ться в Укра?нi,але вiн ? досить незручний та застарiлий.

А ми переходимо до наступного сервiсу ?нтернет - спискiв розсилки або mail-list.Це простий,але дуже корисний сервiс.Вiн прцю? виключно через електронну пошту.?дея функцiонування списку розсилки поляга? в тому,що iсну? деяка адреса електронно? пошти,яка насправдi ? адресою багатьох людей - передплатникiв цього списку розсилки.Ви вiдсила?те листа на цю адресу,i його одержують усi,хто пiдписаний на цей mail-list.

Цей сервiс за завданнями, якi вiн повинен виконувати ,дуже нага- ду? мережевi новини Usenet,але i ма? сутт?вi вiдмiнностi.По-перше, повiдомлення,вiдправлене на список розсилки,завжди буде прочитане пе- редплатником,дочекавшись його у поштовiй скриньцi,тодi як статтi в ме- режевих новинах через деякий час знищуються.По-друге,списки розсилки ? бiльш керованi та конфiденцiйнi.Адмiнiстратор списку завжди зна?,хто пердплачу?,i ма? змогу слiдкувати за змiстом повiдомлень.Списки роз- силки нерiдко використовуються фiрмами,аби вiдсилати повiдомлення усiм користувачам.

Ще один широко розповсюджений сервiс ?нтернет - ftp.Дешифру?ться ця абревiатура,як протокол передачi файлiв;його основна функцiя- доступ до файлiв у архiвах.Вiдверто кажучi,ftp - стандартна програма, працююча за протоколом tcp, яка завжди входить до комплекту поставки операцiйно? системи. ?? першопризначення-передача файлiв мiж рiзними комп`ютерами,якi прцюють у мережах стандарту tcp/ip,тобто,таких,як ?нтернет.На одному з комп`ютерiв пра- цю? програма-сервер,на iншому користувач запуска? програму-клi?нта,яка пiд`?дну?ться до сервера та переда? або отриму? файли за протоколом tcp.Вважа?ться,що користувач заре?стрований на обох комп`ютерах i зна? код доступу.Якщо ж код доступу невiдомий,то можна пiд`?днатися до сер- вера за допомогою стандартного пароля anonymous,тодi ви ма?те доступ до частини файлiв на серверi,якi ? у пiблiчному (загальнодоступному) фай- ловому архiвi.

З цим сервiсом досить тiсно пiв`язаний iншiй ?нтернет-сервiс - система розшуку файлiв Archie.Якщо ви працюватимете в ?нтернетi,то не- одмiнно будете користуватися цим сервiсом.Суть цього сервiсу поляга? у тому,що сервери Archie пам`ятають списки усiх файлiв на багатьох сер- верах anonims ftp,тобто,у загальнодоступних файлових архiвах.За вашим запитом сервер шука? файл,що вас цiкавить за iменем чи його частинi,i у вiдповiдь вида? перелiк серверiв,на яких ? файли,що вiдповiдають ва- шим запитам.Таким чином,це ? сервiс до сервiсу ftp.Серверiв Archie всьго з десяток i вони дуже завантаженi.

World Wide Web (або всесв?тня павутина)-найб?льш популярний та ц?кавий серв?с ?нтернет сьогодн?,найзручн?ший зас?б опрацювання ?нфор- мац??.Найрозповсюджен?ше ?м`я комп`ютера в ?нтернет? це www,б?льше по- ловини потоку даних у ?нтернет випада? на www.К?льк?сть сервер?в www сьгодн? не можна обчислити б?льш-менш точно,за п?драхунками минулого року ?х було б?льше за 30 тис.,а враховуючи темпи зростання,на сьгодн? ?х вже близько 40 тис.До реч? про темпи зростання у www вони нав?ть вищ? за ?нтернет,складовою якого ? ? www.Сьгодн? www - найпередов?ша технолог?я ?нтернет,? вона вже ста? масовою технолог??ю,певен що не за горами той день коли будь-яка людина яка зна? що таке телефон буде знати що таке www.

www працю? за принципом кл??нт-сервер,точн?ше кл??нт-серве- ри.?сну? багато сервер?в,котр? на запит кл??нта,повертають йому г?пер- мед?йний документ.Тобто документ створений з частин з р?зним представ- ленням ?нформац?? (текст,звук,граф?ка,об`?мн? об`?кти тощо) у якому кожен елемент може бути посиланням на ?нший документ або його частину. Посилання ц? у документах www зроблен? таким чином що кожен ?нфор- мац?йний ресурс у мереж? ?нтернет однозначно адресу?ться,? кожен доку- мент,як?й ви чита?те у цю мить,ма? змогу посилатися як на ?нш? доку- менти на цьому ж сервер?,так ? на документи та ?нш? ?нформац?йн? ре- сурси у ц?л?й мереж? ?нтернет,до того ж користувач не пом?ча? цього ? працю? з ус?м простором ?нтернет як з одним документом.Так як посилан- ня www мають змогу звертатися до ?нших серв?с?в ?нтернет(елетронна пошта,мережев? новини,ftp тощо) то www в?д?гра? у ?нтернет? ?нтегруючу роль.

Зараз ми розпов?мо про деяк? терм?ни,як? використовуються у WWW.Безумовно к?нцевий користувач може ?х ? не знати але рано чи п?зно ви з ними зустр?нетесь ? вони не повинн? викликати у вас неро- зум?ння.Перший терм?н це HTML (Hipertext Markup Language або мова мар- кування г?пертексту).Це ? формат г?пермед?йних документ?в,як? викорис- товуються у WWW для представлення ?нформац??.Цей формат не опису? зовн?шн?й вигляд документу,а лише його внутр?шню структуру та зв`яз- ки.?мена файл?в формату HTML звичайно зак?нчуються на html або мають розширення htm якщо ви працю?те у операц?йних системах DOS або Windows.Другий терм?н - URL (Uniform Resourse Lokator,ун?версальний указник на ресурс).Це ? т? сам? посилання на ?нформац?йн? ресурси ?нтернет.Ще один терм?н HTTP(hipertext transfer protocol-протокол пе- редач? г?пертексту).Це назва протокола за яким вза?мод?ють користувач та сервер WWW.Ось певно й ус? головн? визначення WWW.

Ус? сервери у WWW мають сво? ?мена,а також зак?нчення.? якщо ?м`я ? ун?кальним ? залежить в?д володаря цього серверу то зак?нчення мають лише дек?лька вар?ант?в ? залежать в?д типу власника серверу або кра?ни його перебування.Так сервери урядових структур мають зак?нчення gov ( в?д goverment - уряд),некомерц?йних орган?зац?й org,а ф?рм - com. Тепер в?дносно кра?ни переування власника сервера,якщо зак?нчення по- кажчика на кра?ну не ма? то ви праце?те з сервером з? США,?нш? кра?ни мають сво? зак?нчення:ua для Укра?ни,at для Австр??,de для Н?метчи- ни,ru для Рос?? тощо.

Мушу додати що WWW серв?с прямого доступу,потребуючий повноц?нно- го п?дключення до ?нтернет,а також швидких л?н?й зв`язку,у випадку як- що у документ? з яким ви працю?те ? багато граф?чно? або ?ншо? нетекс- тово? ?нформац??.А саме л?н?? зв`язку ? ? головною перепоною на шляху нашого користувача до WWW та ? до усього ?нтернету.але за наявност? божання та певних кошт?в цю перепону можна подолати.

Практично будь-яка ?нформац?я, яка ма? публ?чний доступ,в?добра- жу?ться засобами WWW.Тому на зак?нчення порада:якщо ви ще не працю?те у всесв?тн?й павутин? - розпочн?ть!

Дал? мова п?де про менш поширен? н?ж вже розглянут? серв?си ?нтернет.Але вони ? ? аби ефективно використовувати ус? ресурси мереж? потр?бно й про них мати хоча б загальне уявлення.

До типу таких серв?с?в в?дноситься WAIS сьогодн? практично не ви- користову?мий та в?дпов?дно припинивший розвиток.WAIS дешифру?ться як ?нформац?йна система широкого проф?лю а насправд? це ц?лий комплекс програм як?й використову?ться для ?ндексування великих об`?м?в нест- руктуровано?,част?ше просто текстово? ?нформац??,пошуку по таким доку- ментам та ?х отримання.На справд? сьгодн? вона практично н?коли не ви- користову?ться самост?йно а лише як допом?жний серв?с для пошуку у арх?вах мережевих новин Usenet або для ?ндексування документ?в на WWW сервер?.

У ?нтернет? ? також група ?нтерактивних серв?с?в,як? сприяють сп?лкуваннню людей у режим? реального часу.До них належить IRC Internet Relay Chat або розмови через ?нтернет.Користувач п?д?дну?ться до одн??? з тематичних груп та веде розмову але не голосом а текс- том.Можливо ви бачили як у одн?й з програм "НьюЙорк з Михайлом Гордо- ном" ведуций п?д?днався до групи з оговорення справи O J Simpsona та на протяз? п?вгодини сп?лкувався з ?ншими користувачами цього серв?су у телееф?р?.Та оце ? був Internet Relay Chat.Практично? корист? в?д IRC практично не яко?.Тим б?льше що для в?тчизняного користувача ? один сутт?вий недол?к писати на IRC треба лише англ?йськими л?тарами нав?ть якщо сп?лкуванння йде рос?йською,що дуже не зручно.Тому серв?с можна порадити лише для в?дпочинку.

Под?бну функц?ональн?сть несуть ще два ?нтернет серв?са MUD (Multi User Dungeon багатокористувацька гра) та MOO (Object-Oriented Mud об`?ктно-ор??нтований багатокористувацьк?й св?т).Якщо призначнння першого серв?су зрозум?ло з назви (?гри з партнером по мереж?) то на другому сл?д зупинитися б?льш детально.Завдяки тому що у MOO створю- ються об`?кти та визначаються ?х властивост? та зв`язки цей серв?с ви- користову?ться у осв?тн?х ц?лях.Наприклад у в?ртуальних учбових ауди- тор?ях MOO проходять заняття по мов? програмування C++ Глобально? Ме- режево? Академ??.Але мала розповсюджен?сть серв?са не дозволяють пора- дити його для якого небуть серйозного використання.

Ось ? зак?нчилася розпов?дь про головн? типи серв?с?в ?нтер- нет.Ма?мо над?ю що надали вам хоча б загального уявлення про них,а та- кож бажання ними скористатись.


Роман Фещук festchook@yahoo.com 1997 р?к при п?дготовц? використано статтю Олександра Гаг?на "Серв?си ?нтернет. Практичний розгляд." JetInfo 7/1996

  Интернет
  Где в Житомире?
© Телекоммуникационная компания ПолесьеNet, 2000-2016
на главную страницу